А що там за вікном? Дощить?
Ні, жарко й шнурує горло спрага.
Перед світанком застигає мить,
як по бажанню циркового мага,
коли майже не ніч, але й не день.
Коли зірки вже не такі яскраві,
шпаки не починають теревень,
а сонце десь ще робить справи.
Ось тількі півні вже сурмлять на схід
та всім птахам, гомінним та щасливим,
закоханним в троянди і у глід,
пообіцяли по обіду зливи.