3 жовтня я разом із класом поїхали на Марш памʼяті жертв Бабиного Яру з нагоди 80-ти річчя трагедії, яка відбулась у Києві. Ми рухалися так званою «дорогою смерті», якою в 1941 році євреї йшли до Бабиного Яру на розстріл. Крім нас до ходи приєдналися учні з інших шкіл України та родини загиблих. Місцем зібрання була площа біля кінотеатру «Київська Русь». Звідти ми відправились до меморіалу. «Дорога смерті» завдовжки близько 3 кілометрів. Ідучи, ти розумієш, що це була дорога в один кінець. З кожним кроком ми наближалися до місця розстрілу, з кожним кроком – починали розуміти, що за цими воротами відбувалося масове вбивство. 29-30 вересня – це дні, коли було знищено близько 30 тисяч євреїв. Розстріли продовжувалися до 1943. Року. Для того, щоб вшанувати памʼять, ми клали камінці на меморіал «Менора», як і треба за єврейської традиції Марш був закінчений молитвою у виконані рабина. Для мене ця поїдка стала розумінням, що євреї – це народ, який, незважаючи на геноцид, змогли вистояти та розквітнути з новими силами.
Крошевич
11Б еврейской гимназии «ОРТ-Алеф», Запорожье